1

Науковий керівник - доктор мед. наук Т.В. Талаєва

Відділ патофізіології
Відділ організовано у 1968 р.
Основна увага в науково-дослідній роботі відділу зосереджена на вивченні патогенезу атеросклерозу, значимості та взаємозв’язку між його ліпідним та неліпідним компонентами. Серед найбільш пріоритетних питань, які знаходяться в межах програми, що розробляється – роль системного запалення, оксидантного стресу, перекисного окислення ліпідів в модифікації ліпопротеїнів крові, підвищенні її атерогенного потенціалу. В останні роки головним напрямком досліджень стало визначення взаємозв’язку між обміном ліпідів, ліпопротеїнів та глюкози, роль його порушень в атерогенезі. Ця проблема вивчалася в межах Національної програми “Цукровий діабет”, участь в якій передбачала вивчення механізмів розвитку інсулінорезистентності, метаболічного синдрому, визначення їх значимості як факторів атерогенезу, розвитку ішемічної хвороби серця та, особливо, гострих форм її перебігу. Головна увага в цій проблемі приділяється визначенню характеру взаємозв’язку між окремими компонентами метаболічного синдрому, а також ролі запалення як фактора, що ініціює порушення метаболізму ліпідів та вуглеводів, становлення дисліпідемії та інсулінорезистентності.
Дослідження мають клініко-експериментальний характер. Клінічний фрагмент роботи включає дослідження залежності між активністю системного запального процесу, інтенсивністю оксидантного стресу, характером обміну ліпідів, ліпопротеїнів та вуглеводів, зміною функції ендотелію у хворих на ІХС в стані спокою, а також при проведенні гострого ліпідного навантаження. Програма досліджень включає також визначення чутливості до інсуліну за допомогою підшкірного інсулінового тесту, визначення наявності та кількості модифікованих ліпопротеїнів за допомогою культури мишачих макрофагів. Цей фрагмент роботи виконується спільно з клінічними підрозділами інституту – відділом атеросклерозу та ішемічної хвороби серця, відділом гострого інфаркту міокарда та відновлювального лікування.
В експериментальних умовах визначається можливість моделювання повного метаболічного синдрому шляхом відтворення його окремих найважливіших патогенетичних компонентів – системного запалення шляхом внутрішньовенного введення ліпополісахарида за розробленою оригінальною схемою, порушення обміну ліпідів та ліпопротеїнів шляхом хронічного аліментарного ліпідного навантаження, порушення метаболізму вуглеводів шляхом хронічного перевантаження глюкозою.
Для підтвердження гіпотези про нерозривність патогенетичного зв’язку системного запалення, порушення метаболізму ліпідів та вуглеводів як в експериментальних, так і в клінічних умовах розпочато вивчення інтегральних ефектів застосування фармакологічних препаратів, що діють на окремі компоненти метаболічного синдрому: статинів, фібратів, предуктала, глітазонів.
За останні 10 років опубліковано 236 наукових праць, у тому числі 58 – за кордоном, видано 2 монографії, отримано 5 патентів на винахід.
Основна увага в науково-дослідній роботі відділу зосереджена на вивченні патогенезу атеросклерозу, значимості та взаємозв’язку між його ліпідним та неліпідним компонентами. Серед найбільш пріоритетних питань, які знаходяться в межах програми, що розробляється – роль системного запалення, оксидантного стресу, перекисного окислення ліпідів в модифікації ліпопротеїнів крові, підвищенні її атерогенного потенціалу. В останні роки головним напрямком досліджень стало визначення взаємозв’язку між обміном ліпідів, ліпопротеїнів та глюкози, роль його порушень в атерогенезі. Ця проблема вивчалася в межах Національної програми “Цукровий діабет”, участь в якій передбачала вивчення механізмів розвитку інсулінорезистентності, метаболічного синдрому, визначення їх значимості як факторів атерогенезу, розвитку ішемічної хвороби серця та, особливо, гострих форм її перебігу. Головна увага в цій проблемі приділяється визначенню характеру взаємозв’язку між окремими компонентами метаболічного синдрому, а також ролі запалення як фактора, що ініціює порушення метаболізму ліпідів та вуглеводів, становлення дисліпідемії та інсулінорезистентності.
Дослідження мають клініко-експериментальний характер. Клінічний фрагмент роботи включає дослідження залежності між активністю системного запального процесу, інтенсивністю оксидантного стресу, характером обміну ліпідів, ліпопротеїнів та вуглеводів, зміною функції ендотелію у хворих на ІХС в стані спокою, а також при проведенні гострого ліпідного навантаження. Програма досліджень включає також визначення чутливості до інсуліну за допомогою підшкірного інсулінового тесту, визначення наявності та кількості модифікованих ліпопротеїнів за допомогою культури мишачих макрофагів. Цей фрагмент роботи виконується спільно з клінічними підрозділами інституту – відділом атеросклерозу та ішемічної хвороби серця, відділом гострого інфаркту міокарда та відновлювального лікування.
В експериментальних умовах визначається можливість моделювання повного метаболічного синдрому шляхом відтворення його окремих найважливіших патогенетичних компонентів – системного запалення шляхом внутрішньовенного введення ліпополісахарида за розробленою оригінальною схемою, порушення обміну ліпідів та ліпопротеїнів шляхом хронічного аліментарного ліпідного навантаження, порушення метаболізму вуглеводів шляхом хронічного перевантаження глюкозою.
Для підтвердження гіпотези про нерозривність патогенетичного зв’язку системного запалення, порушення метаболізму ліпідів та вуглеводів як в експериментальних, так і в клінічних умовах розпочато вивчення інтегральних ефектів застосування фармакологічних препаратів, що діють на окремі компоненти метаболічного синдрому: статинів, фібратів, предуктала, глітазонів.
За останні 10 років опубліковано 236 наукових праць, у тому числі 58 – за кордоном, видано 2 монографії, отримано 5 патентів на винахід.

